Козловільшани

Церква в імя архідиякона Стефана у с. Козло­-Вільшани Полтавського полку (тепер не існує, примикало до с. Мачухи Полтавського р­ну) споруджена 1731. У 1733 з дозволу київського митрополита Рафаїла (Заборовського) збудовано дзвіницю. 1862 стару дерев’яну споруду поставили на мурований цоколь та прибудували дерев’яну дзвіницю. 01.08.1862 церкву освятили. У 1909 постало питання про будівництво нового храму, однак єдина думка про місце для майбутньої церкви серед парафіян не склалася. Більшість мирян пропонували звести новий храм поряд зі старим, а ін. частина мала на увазі місце у двох верстах від старого. Для вирішення питання Полтавською духовною консисторією до села було направлено спеціальну комісію. 09.06.1909 консисторія видала указ про будівництво нового храму поряд із існуючим. Для спорудження церкви було заздалегідь придбано п’ять ділянок державного лісу, який зрубали, а отриману деревину вивезли і підготовили до будівництва. Улітку 1909 після проведення торгів підряд на спорудження церкви отримав підрядчик Вахній. Восени 1909 закладено мурований цоколь та зведено стіни нової церкви «до окон». Через рік, восени 1910, будівництво було майже завершене. На кошти, зібрані серед парафіян влітку 1910, до жовт. того ж року було встановлено іконостас. Чин освячення нового храму здійснив 26.10.1910 архієпископ Полтавський Назарій.

У 1890, 1895 володіла церковним капіталом у сумі 200 руб., 0,25 дес. садибної та 6 дес. орної землі, мала будинки для священика і псаломщика. 1901 володіла капіталом у сумі 1235 руб. 81 коп., 8 дес. церковної землі та 2 будинками, діяла школа грамоти. 1902 володіла 1 дес. 250 кв. саж. садибної, 1 дес. церковної та 7 дес. ружної землі, мала будинок для священика, квартиру для псаломщика та будинок для школи грамоти, діяли церковна б­ка та церковна школа грамоти.

У 1776 до церковної парафії належали 59 дворів та 8 бездвірних хат. 1895 службу відві­ду­вало 1719 душ парафіян обох статей. 1902 до парафії належало 269 дворів, парафіян – 2135 душ обох статей.

Із священиків відомі: Семен Іваницький, Карпо Семенович Іваницький (пом. 1815), Іоанн Михайлович Животков (1890, 1895, 1902); із псаломщиків: Олександр Іванович Роговенко (1890, 1895), Петро Олександрович Роговенко (1902), Іван Данилович Даровський (позаштатний 1902); із церковних старост: фейєрверкер Іван Максимович Курилко (1902).

Літ.: Коломенский, 1890. – С. 84­85; Коломенский, 1895. – С. 77; Грановский, 1901. – С. 173­174; Клировая книжка…, 1902. – С. 16; ПЕВ.ЧО. – 1911. – № 2.

В. О. Мокляк.