Чорнокозинецький костьол, с. Чорнокозинці Довжоцької вол. Кам’янецького пов.
П: Села: Бережанка Бережанської вол.; Лісківці, Довжоцької вол., Адамівка, Ніверка, Підпилип’я, Пукляки Орининської вол.; Завалля, Шустівці Рихтецької вол. Кам’янецького пов.
ДАХмО
Н: 1845/685/4/140; 1846/685/4/156; 1847/685/4/168; 1849/17/1/573; 1849/685/4/178; 1864/17/1/574; 1870/83/1/2; 1871/83/1/3; 1872/83/1/4; 1873/83/1/5; 1874/685/2/932; 1875/685/6/13; 1876/685/6/16; 1877/685/6/19; 1878/685/6/23; 1879/685/6/27; 1880/685/6/32; 1891/685/2/933;
Ш: 1845/685/4/140; 1846/685/4/156; 1847/685/4/168; 1849/17/1/573; 1849/685/4/178; 1870/83/1/2; 1871/83/1/3; 1872/83/1/4; 1873/83/1/5; 1874/685/2/932; 1875/685/6/13; 1876/685/6/16; 1877/685/6/19; 1878/685/6/23; 1879/685/6/27; 1880/685/6/32; 1891/685/2/933;
С: 1845/685/4/140; 1846/685/4/156; 1847/685/4/168; 1849/17/1/573; 1849/685/4/178; 1864/17/1/574; 1870/83/1/2; 1871/83/1/3; 1872/83/1/4; 1873/83/1/5; 1874/685/2/932; 1875/685/6/13; 1876/685/6/16; 1877/685/6/19; 1878/685/6/23; 1879/685/6/27; 1880/685/6/32; 1891/685/2/933;
Свято-Михайлівська церква, с. Чорнокозинці Кам’янецького пов. Рихтецької вол.
П: с. параївка Кам’янецького пов. орининської вол.
ДА Хмельницької області
Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829
Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829
Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1827: ф. 315, оп. 1, спр. 7295; 1841: ф. 315, оп. 1, спр. 7570; 1855: ф. 315, оп. 2, спр. 300; 1859: ф. 315, оп. 1, спр. 8356; 1869: ф. 315, оп. 1, спр. 8829
Сповідальні відомості: 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; 1819: ф. 315, оп. 1, спр. 7059; 1844: ф. 315, оп. 1, спр. 7709; 1866: ф. 315, оп. 1, спр. 8738
Свято-Успенська церква, с. Чорнокозинці Кам’янецького пов. Рихтецької вол.
ДА Хмельницької області
Народження: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1864: ф. 315, оп. 1, спр. 8683 Шлюб: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1864: ф. 315, оп. 1, спр. 8683
Смерть: 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6672; 1796: ф. 315, оп. 1, спр. 6682; 1806: ф. 315, оп. 1, спр. 6864; 1807: ф. 315, оп. 1, спр. 6883; 1812: ф. 315, оп. 1, спр. 6959; 1864: ф. 315, оп. 1, спр. 8683 Сповідальні відомості: 1801: ф. 315, оп. 1, спр. 6795; 1819: ф. 315, оп. 1, спр. 7059
Чорнокозинці вважаються заснованими 1367 року, із середини XVст. до кінця XVIIIст. належали Кам’янець-подільському катедральному капітулу та були резиденцією місцевих єпископів. 1519 року отримали статус міста, якому 1578 надали магдебурзьке право. Нині є селом із населенням понад чотири сотні мешканців.
Чорнокозинський замок, побудований наприкінці XIV — на початку XV століть, використовувався в якості резиденції кам’янець-подільськими єпископами. І, принаймні, двоє з них у Чорнокозинцях завершили своє земне життя — Миколай Лабунський (1467 року у замку) та Миколай Дембовський (1757 року у літньому палаці, який у 1716-1721 роках біля підніжжя замкової гори збудував єпископ Стефан Рупневський).
У 1608 році в Чорнокозинцях було завершено будівництво мурованого костелу, здійнене єпископом Павлом Волуцьким. А єпископ Ян Прухницький, який формально 1607 року, а фактично лише 1608 року став його наступником, пізніше добудував до святині каплицю Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Вже згаданий раніше єпископ Стефан Рупневський не тільки збудував літній палац, але й також 1719 року відновив та консекрував чорнокозинський храм після 27-річної окупації краю турками та профанації ними християнських культових споруд. 1772 року парафія була садибою одного із шести деканатів дієцезії. Проте 1830 року вона належала вже до деканату із садибою у Зіньківцях, а костел у Чорнокозинцях подано під титулом свв. Станіслава і Мартина.
У першій половині XIX століття настоятелем парафії служив польський історик о. Лаврентій Марчинський, а в 70-х роках парафія нараховувала майже шість сотень вірян та мала філіальну каплицю у Підпилип’ї. У середині цього століття святиню було відремонтовано. Проте 1892 року царська влада ліквідувала парафію, а через кілька років костел перетворила на православну церкву.