Запсілля

Троїцька церква

Троїцька церква, с. Запсілля Миропільської вол. Суджанського пов. Курської губ.

ДАСО Суми

Народження: 1905-1909: ф. 1186, оп. 2, спр. 60; 1910—1918: ф. 1186, оп. 2, спр. 89

Шлюб: 1905-1918: ф. 1186, оп. 2, спр. 69; 1908-1918: ф. 1186, оп. 2, спр. 72; 1910-1918: ф. 1186, оп. 2, спр. 89

Смерть: 1905-1918: ф. 1186, оп. 2, cp.69; 1908-1918: ф. 1186, оп. 2, спр. 72; 1910-1918: ф. 1186, оп. 2, спр. 89

Cело Запсілля знаходиться на лівому березі річки Псел. За мостом через Псел – колишнє місто Миропілля. Село засноване у 1680 році, як слобода, яка разом із іншими слободами увійшли до складу Миропілля. Сьогодні Запсілля – звичайне окреме село на кордоні з Росією з населенням близько 600 мешканців.

Головна і єдина пам’ятка Запсілля – Троїцька церква. Відомо, що вже у 1671 році у Запсіллі, яке тоді було частиною міста Миропілля, вже був дерев’яний храм на честь Святої Трійці. Церква проіснувала не одне століття до того, як на її місці побудували новий кам’яний храм, також присвячений Трійці. Рік будівництва церкви в реєстрі пам’яток Сумщини не зазначається. Різні джерела кажуть і про XVIII, і про кінець ХІХ століття.

Троїцька церква розташована на східній околиці села, північним фасадом звернена до центральної вулиці, яка проходить через усе село. Раніше вона була оточена кам’яною огорожею, від якої зберігся фрагмент західної частини з воротами. Церква виконана в “російському” стилі, цегляна, тінькована, однонефна, безстовпна. Домінуючу роль в зовнішньому вигляді церкви грає двох’ярусний кубічний об’єм, перекритий низьким наметом і увінчаний центральною главою і декоративними главками по кутах. До нього примикають знижена, прямокутної форми апсида і притвор з дзвіницею (зберігся перший ярус).

Архітектурний декор фасаду скромний. Основна увага приділена четверику, фасади якого мають традиційне трьохчасне ділення, підкреслене декоративними закомарами. Кути акцентовані п’ятигранними пілонами. Особливе місце в композиції фасадів відведене наличникам вікон другого ярусу з характерними трилопатевими сандриками. Яруси центрального об’єму розділені між поверховим поясом, що переходить в карниз притвору і апсиди.

Глухі кутові барабани, що вінчають основний об’єм храму, мають восьмигранну форму. Центральний світловий барабан круглої форми прорізає чотирма вікнами, в основі розташовані декоративні кокошники. Наличники вікон притвору і апсиди повторюють форму наличників вікон другого ярусу четверика.

До західного входу в храм веде невисокий ганок, прикрашений чотирма пучками колон. Кожен пучок об’єднує чотири колони. Перед північним і південним входом також були влаштовані ганки (північне збереглося фрагментарно).
P2181549.JPG
Поруч з церквою стоїть одноповерховий будинок. Припустимо, що це або будинок священика, або колишня церковнопарафіяльна школа: