Ретик

село; деревня; Кролевецького повіту Новгород-Сіверське нам.; Ярославецької вол. Глухівського пов. Чернігівської губ.

 

Церква в ім’я Успіння Богородиці, сл. Ретик Кролевецького повіту

ДАЧО Чернігів

Народження: 1782: ф. 679, оп. 4, спр. 369.

Шлюб: 1782: ф. 679, оп. 4, спр. 369.

Смерть: 1782: ф. 679, оп. 4, спр. 369.

Списки парафіян: 1786: ф. 712, оп. 1, спр. 208; 1787: ф. 712, оп. 1, спр. 209.

 

Неподалік с. Дубовичі розташований хут. Ретик, що розташований вздовж однойменної річки. 18 лютого 1689 р. Василь Леонтійович Кочубей купив у дубовицького мельника Федора Михайловича “займище на млын на р. Ретик за 100 копь” [Модзалевський В.Л. Малоросійський родословникь. Е – К. – К., 1910. – Т.2. – С. 525.], і того ж року, 14 березня, одержав гетьманський універсал на цю землю разом із дозволом “своим коштомь засыпати греблю и по сидь воды построити млінь” [Модзалевський В.Л. Малоросійський родословникь. Е – К. – К., 1910. – Т.2. – С. 525.]. Після подій 1708 р. Любов Федорівна Кочубей поселилася за 7 км від с. Дубовичі на хут. Ретик із молодшим сином Федором, де й прожила до своєї смерті (бл. 1726 р.).

В 1710 р. у хуторі вона збудувала дерев’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці, який у 1855 р. був перенесений до с. Дубовичі.