Миронівка

с., Воронізька вол. Глухівського пов. Чернігівської губ.; Шосткинський р-н, Сумська обл.

Казанська церква

Казанська церква, с. Миронівка Воронізької вол. Глухівського пов. Чернігівської губ.

П:

ДАСО Суми

Народження: 1904: ф. 1190, оп. 1, спр. 29; 1902–1907: ф. 1190, оп. 2, спр. 22; 1908–1913: ф. 1190, оп. 2, спр. 30; 1914–1920: ф. 1190, оп. 2, спр. 39; 1905: ф. 1190, оп. 3, спр. 3; 1907: ф. 1190, оп. 3, спр. 9; 1908: ф. 1190, оп. 3, спр. 30; 1909: ф. 1190, оп. 3, спр. 54; 1910: ф. 1190, оп. 3, спр. 78; 1911: ф. 1190, оп. 3, спр. 107; 1912: ф. 1190, оп. 3, спр. 131; 1913: ф. 1190, оп. 3, спр. 165; 1914: ф. 1190, оп. 3, спр. 192; 1915: ф. 1190, оп. 3, спр. 217; 1916: ф. 1190, оп. 3, спр. 241; 1917: ф. 1190, оп. 3, спр. 262

Шлюб: 1904: ф. 1190, оп. 1, спр. 29; 1902–1907: ф. 1190, оп. 2, спр. 22; 1908– 1913: ф. 1190, оп. 2, спр. 30; 1914–1920: ф. 1190, оп. 2, спр. 39; 1905: ф. 1190, оп. 3, спр. 3; 1907: ф. 1190, оп. 3, спр. 9; 1908: ф. 1190, оп. 3, спр. 30; 1909: ф. 1190, оп. 3, спр. 54; 1910: ф. 1190, оп. 3, спр. 78; 1911: ф. 1190, оп. 3, спр. 107; 1912: ф. 1190, оп. 3, спр. 131; 1913: ф. 1190, оп. 3, спр. 165; 1914: ф. 1190, оп. 3, спр. 192; 1915: ф. 1190, оп. 3, спр. 217; 1916: ф. 1190, оп. 3, спр. 241; 1917: ф. 1190, оп. 3, спр. 262

Смерть: 1906: ф. 1190, оп. 2, спр. 22а; 1908–1913: ф. 1190, оп. 2, спр. 30; 1914–1920: ф. 1190, оп. 2, спр. 39; 1905: ф. 1190, оп. 3, спр. 3; 1907: ф. 1190, оп. 3, спр. 9; 1908: ф. 1190, оп. 3, спр. 30; 1909: ф. 1190, оп. 3, спр. 54; 1910: ф. 1190, оп. 3, спр. 78; 1911: ф. 1190, оп. 3, спр. 107; 1912: ф. 1190, оп. 3, спр. 131; 1913: ф. 1190, оп. 3, спр. 165; 1914: ф. 1190, оп. 3, спр. 192; 1915: ф. 1190, оп. 3, спр. 217; 1916: ф. 1190, оп. 3, спр. 241; 1917: ф. 1190, оп. 3, спр. 262

До 1718 р. біля невеликого озера з’явилось поселення із 5 дворів. Першим поселився козак Мирон, потім Єросі, третій якийсь Москаль, прийшов аж із Московії, четвертий був із Орла, п’ятий невідомо хто і звідки.

У 1718 р. землі Сіверщини входили вже в склад Московської держави. Цар Петро I здійснював перепис населення. По всіх містечках і хуторах ходили комісії, прийшла комісія і в цей хутір. Зібрали домогосподарів і почали питати, хто ж тут побудував перший хату. Відповів Мирон: «Я побудував перший».

Комісія записала, що прізвище його буде Мироненко, тому що ім’я Мирон і хутір буде називатися Миронівка. Другий Єросі прізвище Єрошенко, третій Москаль, то — Москаленко, четвертий із Орла — прізвище Орел. П’ятий домогосподар не був присутній під час перепису, бо він жив далі від інших в лісі, на галявині. Комісія сказала: «Передайте п’ятому, що його прізвище буде Полевик». Так і з’явився, вже офіційно, населений пункт Миронівка.

Протягом XVIII—XIX ст. села розвивалися дуже повільно. Як згадував у своїй праці «Село Локотки (Глухівського повіту)» І.Танський, яка була вміщена в «Записки Черниговского губернського статистического комитета» (кн. Л. Чернігів, 1866): «До Локотського приходу тоді відносились хутір Миронівка (48 дворів), та Крупець (32 подвір’я). Поселення Шкирманівка тоді було розташовано далі в лісах і чомусь не згадувалось. Жили в селах бідно: в дерев’яних рублених невеликих будинках під солом’яним дахом з глиняною долівкою. У хаті була піч, ліжанка, стіл, лавки, настіл — нари. Освітлення було від лучини або каганця.

У 1880-ті роки в селі Миронівка була побудована церква (за деякими даними у 1887 р. за іншими — у 1897 р). Це була церква Казанської ікони Божої Матері — звідси і престольне свято в селі — 4 листопада — Казанська. В 1933 році церкву закривають й починають поступово розбирати. Частину матеріалів використовують для будівництва сільського клубу, частину — на будівництво школи. Будівництво цих об’єктів було завершено у повоєнні роки.

Ляшенко Т. М., Фольклорна практика, 2002—2003 рр.